Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
спаювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
злютовувати — ую, уєш, недок., злютува/ти, у/ю, у/єш, док., перех. 1) Розлючувати, сердити. 2) Спаювати (метал, скло та ін.) … Український тлумачний словник
спаюваний — а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до спаювати … Український тлумачний словник
спаювання — я, с. Дія за знач. спаювати … Український тлумачний словник
спаюватися — юється, недок., спая/тися, я/ється, док. 1) З єднуватися паянням; злютовуватися. || З єднуватися плавленням. 2) перен. Об єднуватися в одне нерозривне ціле; з єднуватися. || Ставати монолітним, монолітнішим; згуртовуватися. 3) тільки недок. Пас.… … Український тлумачний словник
спаяти — див. спаювати … Український тлумачний словник
швайс — швайсу, ч. Рс. Висока температура заліза, при якій залізо дається з єднувати, спаювати … Словник лемківскої говірки
швайсувати — сую, єш, Рс. Спаювати куски заліза через розігріття їх у вогні і збивання разом … Словник лемківскої говірки
